Власники ІТ-компаній знають: прибуток — це ще не щасливий кінець і головне попереду — де і як його вивести. І тут вибір юрисдикції має значення не менше, ніж вибір технології на проєкті. 

Отримавши €100к прибутку, бенефіціару компанії може дійти як €70к, так і €50к. Все залежить від того, де знаходиться компанія, податковим резидентом якої країни наразі є власник бізнесу, де потрібні гроші в кінці та на які цілі. Кожна ситуація буде унікальна: хтось хоче купити квартиру в Києві, хтось — реінвестувати в новий проєкт в Дубаї, хтось — оплатити коледж в Британії або інвестувати в нерухомість в Португалії. 

У цій статті з юристами Inexis, розбираємо, де айтівцям краще забирати дивіденди з огляду на особливості різних юрисдикцій.

Стаття була опублікована на Scroll.Media

Дивіденди в ІТ бізнесі і три рівні оподаткування

Дивіденди – це частина чистого прибутку компанії, що розподіляється між її акціонерами та виводиться на банківський рахунок. Йдеться саме про той прибуток, який компанія розподіляє пропорційно вашій частці у статутному капіталі (бізнесі). До прикладу, якщо ви власник 50% компанії й вона вирішила виплатити €50к дивідендів – вашими з них будуть €25к.

В процесі виплати дивідендів виникає три рівні оподаткування:

  1.  На рівні компанії – йдеться про податок на прибуток, який сплачує сама компанія у країні своєї реєстрації. Наприклад, якщо компанія зареєстрована на Кіпрі, там вона сплатить 12,5% податку – зі € 100к це € 12 500, тобто € 87 500 надалі можуть розподілятись між акціонерами.
  2.  При виплаті дивідендів – тут податок, що утримується в країні компанії при безпосередній виплаті дивідендів бенефіціару. Якщо він нерезидент – на цьому ж Кіпрі податок становитиме 0%,
  3.  При отриманні коштів фіз. особою – за умови, що особа декларує кошти, податок може додатково стягуватись ще в країні її податкового резидентства. Якщо ви резидент України – тут звичайна ситуація: 9% ПДФО+1.5% військовий збір.

Розуміння цих трьох рівнів є ключовим, адже податкові ставки та правила можуть суттєво відрізнятися в різних юрисдикціях, а це своєю чергою впливає на загальне податкове навантаження. 

Сценарії оподаткування дивідендів в країнах-лідерах для IT

  1. Естонія

ІТ-підприємець – резидент України, власник компанії в Україні та естонської OÜ. Естонська компанія використовується як європейська операційна структура для контрактів з європейськими клієнтами. Тут накопичуються прибутки без розподілу. І ось у власника з’явилась нова ціль – придбати нерухомість для родини в Києві, вивести дивіденди потрібно на український рахунок.

Що буде з податками в цій історії:

  • Податок на прибуток – 0% до розподілення дивідендів. 
  • Податок при виплаті дивідендів – з січня 2025 року з кожної суми виплати 22% йде державі, а 78% – залишається власнику.

При виплаті € 10к бенефіціару,  податок складе 2 820,51 євро. 

  • Податок при отриманні коштів людиною – тут все залежить від податкового резидентства бенефіціара. Якщо українець – потрібно додатково сплатити 9% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) + 1,5% військового збору. 

У нашій ситуації податкове навантаження на дивіденди з Естонії в Україну складе 32,5% (22% в Естонії + 10,5% в Україні). 

Шукаєте оптимальний варіант для виплати дивідендів за кордоном? – Напишіть юристам Inexis, маємо реальний досвід роботи з ІТ та міжнародними податками в 50 країнах.

  1. ОАЕ (Free Zone FZCO)
  • Податок на прибуток – 0% для більшості малих компанії, але є певні умови, зокрема – компанія не може працювати з ринком материкової частини ОАЕ (mainland). 
  • Податок при виплаті дивідендів – також 0%
  • Податок при отриманні коштів людиною –  у країні бенефіціара можливе оподаткування (наприклад, в Україні це 9%+1,5%). Якщо ж виводите кошти на особисті рахунки в ОАЕ – вони не оподатковуються.

Якщо далі плануєте інвестувати персональні гроші (виплачені дивіденди) в нерухомість або бізнес-проєкт в ОАЕ, компанія тут може стати рішенням, особливо якщо маєте тут резидентську візу.  Загалом це досить зручна та вигідна юрисдикція в плані податків, та недоліки є і тут – реєстрація та обслуговування компанії в самій країні відчутно дорожчі, ніж в інших країнах. 

При плануванні структури бізнесу за кордоном враховуйте свої довгострокові персональні цілі – іноді складна багаторівнева структура зовсім не потрібна, і достатньо вдало підібраної однієї країни. 

  1. Кіпр (LTD) 

Припустимо, ви засновник кіпрської IT-компанії, розробили CRM-платформу для малого та середнього бізнесу. Підписки продаєте онлайн, ваша ціль – вести прозору діяльність та оптимізувати оподаткування. Для виплати дивідендів Кіпр доволі зручна юрисдикція, особливо якщо гроші потрібно отримати в Україні. Розрахуємо податки:

  • Податок на прибуток – 12,5%, з січня 2026 року для частини компаній становитиме 15%. 
  • Податок при виплаті дивідендів – 0%, якщо ви нерезидент. З резидентів Кіпру стягується спеціальний внесок на оборону (SDC) у розмірі 17%.
  • Податок при отриманні коштів людиною – якщо бенефіціар є резидентом України, він сплачує 9% ПДФО + 1,5% військового збору при отриманні коштів.

Разом податкове навантаження складає лише 10,5% – в Україні. 

Кіпр також може бути цікавим як холдинг – компанія, яка володіє вашими іншими компаніями, збирає дивіденди, а далі інвестує ці кошти в нові проєкти та активи.  Та тут варто пам’ятати: щоб всі податкові переваги  для холдингових компаній працювали, потрібно виконати умови щодо структури власності та джерел доходів дочірніх компаній

  1. Польща (Sp. z o.o.)
  • Податок на прибуток –  9%, за умови, що річний дохід компанії не перевищує €2 млн.
  • Податок при виплаті дивідендів – якщо ви нерезидент, він становить 19%, можливе зменшення до 5% (для компаній) чи 15% (для фіз.осбі) за угодою з Україною про уникнення подвійного оподаткування. 
  • Податок при отриманні коштів людиною – якщо дивіденди надходять в Україну – ще 9% ПДФО+ 1,5% військового збору. 

Польща – ваш варіант, якщо хочете отримати доступ до європейського ринку та оформити ВНЖ (ПНП) по бізнесу.  Цю юрисдикцію обрав один з клієнтів – засновник IT-компанії, що займається розробкою мобільних додатків. Він зареєстрував у Польщі компанію у формі Sp. z o.o. – аналога українського ТОВ, став її директором і акціонером. Важливою умовою для отримання ВНЖ (ПНП) було підтвердження легального доходу в Польщі. Саме тому компанія показувала прибуток і виплачувала дивіденди своєму засновнику тут. 

  1. США (LLC або C-Corp)

Тут розглянемо два випадки: з LLC та C-Corp, адже принцип оподаткування в них відрізняється.

C-Corp (C Corporation):

  • Податок на прибуток – 21% федерального податку + податок на рівні штату. 
  • Податок при виплаті дивідендів – ще 30%. Існує Угода між Україною та США про уникнення подвійного оподаткування, тож за нею цей податок може бути зменшений до 15%.
  • Податок при отриманні коштів фіз. особою – знову залежить від резидентства бенефіціара. В Україні ставка незмінна.

LLC (Limited Liability Company): тут податки не стягуються на рівні компанії, а одразу переходять до власника (pass-through entity). Якщо власник є резидентом України, він зобов’язаний задекларувати ці доходи та сплатити податки в Україні (9% ПДФО + 1,5% військового збору).

LLC компанії зазвичай обирають для спрощення роботи з американськими ринком, відкриття корпоративного рахунку тут. Загалом цей варіант має багато переваг: можливість легально укладати контракти з американськими компаніями, приймати платежі на рахунки в американських банках чи отримувати доступ до локальних платіжок і партнерських програм.

Якщо ваша мета – вивід дивідендів, ця структура не завжди є оптимальною. Питання тут у суворому оподаткуванні, особливо для LLC: у разі отримання доходу в США потрібно платити федеральний податок і часто податки штату, а виплата дивідендів нерезидентам США може супроводжуватися утриманням податку на джерелі виплати. Тож якщо основний критерій для вас – максимальна податкова оптимізація при виводі дивідендів, раджу звернути увагу на інші юрисдикції.

Якщо ж все ж хочете інвестувати в американські стартапи, отримувати гранти чи державне фінансування в США, легально працювати тут для партнерських чи маркетингових цілей, або ж ваш проєкт орієнтований саме на американського споживача, тоді відповідь – американська компанія. Та будьте готові до сплати податків.

Що варто врахувати до виплати дивідендів в ІТ компанії

  1. Податкова резиденція бенефіціара

Важливий критерій, адже саме від країни резидентства бенефіціара залежать кінцеві ставки податку. Щоб уникнути подвійного оподаткування, важливо офіційно оформити податкове резидентство в новій країні та, за потреби, вийти з українського.

  1. Ставка податку на прибуток

Її потрібно враховувати з огляду на те, що дивіденди виплачуються саме з чистого доходу.

  1. Репутація юрисдикції

Вибір юрисдикції з “поганою” або сумнівною репутацією (йдеться про так звані “офшори” або юрисдикції з високим ризиком відмивання грошей) може мати негативні наслідки – банки та фінансові установи ретельніше перевіряють такі компанії, блокують платежі та впроваджують додаткові перевірки при виплаті дивідендів. З податковими органами історія схожа – додаткові аудити, податкові донарахування, а іноді навіть відмова в податкових пільгах.

Високорепутаційна юрисдикція навпаки ж підвищує до вас довіру не лише банків чи податкової, але й з боку інвесторів, партнерів та клієнтів.

  1. Строки розподілення прибутку 

Забиратимете дивіденди одразу?  – Проаналізуйте країни з 0% або низьким податком на вивід дивідендів. Наприклад, ОАЕ (Free Zone), Кіпр, Гонконг, Сінгапур.

Залишатимете прибуток в бізнесі? – Вигідними юрисдикціями з 0% на нерозподілений прибуток стануть, до прикладу, Естонія або Латвія. 

  1. Умови договорів про уникнення подвійного оподаткування 

Ці угоди між країнами допомагають уникнути подвійної сплати податків з одного доходу та знизити податкове навантаження. Наприклад, договір між Польщею та Україною дозволяє знизити податок на дивіденди з 19% до 5-15%. 

Виведення дивідендів — це про баланс між легальністю, вигодою та довгостроковими цілями. В межах закону можна платити 10%, а можна 35%. Не копіюйте чужу модель і знайдіть свою відповідь на питання: “Де ці гроші мені реально потрібні і коли?”. Іноді найрозумніше рішення — не поспішати і залишити прибуток працювати всередині компанії ще трохи.