У 2022 році Україна ухвалила Закон «Про віртуальні активи», ставши однією з перших країн регіону, що закріпила поняття криптовалюти на законодавчому рівні. Але він так і не набрав чинності через відсутність змін до Податкового кодексу. У 2025 році криптобізнес продовжує працювати в умовах “сірої зони”: діяльність формально не заборонена, але й не врегульована.

Ця невизначеність дорого коштує. За підрахунками Blockchain Association of Ukraine, обсяги обороту криптовалют на українському ринку вже у 2023 році сягнули $8–10 млрд на рік — і це лише видима частина. За даними Chainalysis, Україна стабільно входить у топ-3 світу за темпами впровадження криптовалют серед населення та малого бізнесу. Попри це банки неохоче відкривають рахунки компаніям із доходами в крипті, великі міжнародні біржі й інституційні гравці оминають Україну, а державний бюджет щороку недоотримує мільярди гривень потенційних податків.

У той час як сусіди вже перейшли до практики. У ЄС діє регламент MiCA, що чітко визначає правила для криптосервісів, у США працюють відлагоджені податкові норми та вимоги звітності, у Польщі й Німеччині бізнес давно знає, як легально проводити обмін, кастодіальні послуги та стейкінг. Наприклад, у Німеччині компанії можуть отримати ліцензію BaFin за 6–9 місяців і офіційно надавати кастодіальні послуги; у Польщі — зареєструвати VASP і легально проводити діяльність з обміну крипти на фіат. . А в Україні ключові гравці й досі змушені шукати обхідні шляхи або взагалі працювати через іноземні юрисдикції.

Юристи й підприємці в один голос стверджують: Україні потрібен дієвий закон. Він дасть криптобізнесу легальний статус, дозволить банкам і платіжкам працювати з ними без страху штрафів, зніме невизначеність, захистить інвесторів і створить передумови для приходу великих бірж та нових робочих місць. 

Матеріал опублікований на Mind.ua

Чинні та пропоновані закони: що є і що зміниться

Щоб зрозуміти, чому сьогодні український крипторинок «висить» у підвішеному стані, варто розібрати, що саме вже зроблено на рівні закону та що ще лишається лише у планах.

Що вже ухвалено

Закон України від 17.02.2022 № 2074-IX «Про віртуальні активи»
Документ, який три роки тому викликав оптимізм серед бізнесу та експертів. Він визначає загальні поняття та принципи ринку віртуальних активів:

  • дає визначення поняття віртуальний актив: нематеріальне благо у формі сукупності даних, що має вартість і є об’єктом цивільних прав;
  • закріплює право володіння, користування та розпорядження криптовалютами, фіксоване в системі обліку;
  • визначає 4 основні послуги, які можуть надавати провайдери:
    1. зберігання чи адміністрування віртуальних активів або ключів;
    2. обмін віртуальних активів;
    3. переказ віртуальних активів;
    4. посередницькі послуги, пов’язані з віртуальними активами.

Головна проблема – закон досі не введено в дію, чому? Бо він вимагає супутніх змін до Податкового кодексу й підзаконних актів. Без цього норми залишаються декларативними.

Як це виглядає на фоні ЄС

Український закон дійсно орієнтується на європейську модель — особливо на приклад регламенту MiCA (Markets in Crypto-Assets), який запровадили в ЄС у 2024 році. Але між ними є помітні відмінності:

  • в Україні перелік дозволених послуг суттєво коротший (4 проти 10 у MiCA);
  • відсутні механізми захисту інвесторів та компенсаційні фонди для клієнтів на випадок краху біржі чи провайдера;
  • немає чіткої процедури ліцензування для різних бізнес-моделей, таких як:
    • DeFi-платформи;
    • кастодіальні сервіси;
    • портфельне управління криптоактивами;
    • стейкінгові та лендингові продукти.

Водночас український закон, як і MiCA, встановлює вимоги до статутного капіталу для провайдерів послуг із віртуальними активами. Наприклад, згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України від 17.02.2022 № 2074‑IX, для резидентів України — постачальників послуг з обміну віртуальних активів мінімальний статутний капітал має становити не менше 35 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для нерезидентів — не менше 175 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ще одна відмінність полягає в тому, що в Україні буде дозволено працювати як резидентам, так і нерезидентам, тоді як у MiCA ринок фактично обмежений компаніями, зареєстрованими в ЄС.

Тобто українська модель зараз виглядає як «спрощена версія» європейської, але з деякими власними особливостями, і це створює водночас як нові можливості, так і ризики для інвесторів та бізнесу.

Що з податками

Окремим блоком йдуть два законопроєкти, які вносять зміни до Податкового кодексу — № 10225 та № 10225-1.
У них прописано:

  • фінансовий результат визначається як дохід – первісна вартість активу;
  • документально підтверджені витрати на купівлю крипти можна враховувати для зменшення бази оподаткування;
  • збитки від продажу крипти також можна враховувати;
  • операції з криптовалютою звільняються від ПДВ, що відповідає європейським підходам (де крипта прирівнюється до «засобу платежу», а не товару).

Тобто в плані податків законопроєкти виглядають прогресивно й наближені до практик ЄС. Проте і ці норми досі не запрацювали.

Останні події

У квітні 2025 року Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики під головуванням Данила Гетманцева знову підняв тему закону про віртуальні активи.

  • 24 квітня — розгляд законопроєктів на комітеті;
  • Гетманцев публічно пообіцяв «зробити все можливе», щоб до літа законопроєкти були ухвалені;
  • на літо 2025 бізнес чекає конкретики, але станом на липень — ринок залишається у «замороженому» стані: закони не запущені, податки не визначені, банки не мають чітких інструкцій.

Український підхід: плюси й мінуси

Варто визнати: законодавці намагаються підлаштувати українську модель під європейські стандарти. Проте:

  • український закон про віртуальні активи — це радше рамковий документ без реального механізму реалізації;
  • його положення спрощені й мають чимало «дірок», які залишають простір для зловживань і невизначеностей;
  • відсутність податкових змін блокує введення ринку в легальне поле.

Щоб ринок запрацював по‑справжньому, потрібно не лише активувати рамковий закон, а й прийняти супутні податкові зміни, деталізувати правила для нових бізнес‑моделей і інтегрувати механізми захисту інвесторів.

Хочете підготувати свій бізнес до змін або шукаєте варіант для розвитку криптобізнесу за кордоном? – Дізнайтесь більше про наші послуги в сфері FinTech. 

Як оподатковують крипту в Україні та інших країнах

Регулювання криптовалютного ринку завжди йде пліч-о-пліч із питанням оподаткування. І хоча українське законодавство ще не запрацювало повноцінно, вже зараз можна оцінити пропоновані правила та порівняти їх з практиками інших юрисдикцій. 

Україна: як пропонується

Законопроєкти № 10225 і № 10225-1 передбачають оподаткування операцій з криптовалютою за зрозумілою формулою:

  • Фінансовий результат = дохід – первісна вартість.
    Наприклад, якщо ви купили BTC за $20 000, а продали за $30 000, оподатковується прибуток у $10 000.
  • Документально підтверджені витрати на придбання крипти можна врахувати для зменшення бази оподаткування.
  • Збитки від операцій також можна зарахувати, щоб зменшити податкові зобов’язання в наступних періодах.
  • ПДВ не застосовується, що відповідає практикам ЄС — криптовалюта визнається «засобом платежу», а не товаром.

Це дає бізнесу та інвесторам:
– прозорий облік і можливість спланувати податкове навантаження;
– більше довіри з боку банків (які очікують офіційних декларацій та «білих» доходів);
– менше підстав для претензій податкових органів.

Але є й проблеми:
– досі немає затверджених ставок і процедур подання звітності;
– невизначеність відлякує великих гравців, які не можуть будувати бізнес-моделі без чітких правил.

У підсумку модель виглядає прогресивною і схожою на європейську, але без запуску залишатиметься лише на папері.

Польща: зріле й зрозуміле регулювання

Польща — одна з найбільш «крипто-дружніх» країн ЄС для фізичних та юридичних осіб:

  • Фізичні особи:
    • 19 % податку на прибуток від продажу або обміну крипти на фіат, товари чи послуги.
    • обмін крипта ↔ крипта не вважається податковою подією.
    • звітність подається у формі PIT-38 до 30 квітня наступного року.
    • збитки можна враховувати для зменшення бази.
  • Юридичні особи:
    • стандартна ставка 19 %;
    • для малих підприємств і стартапів — пільгова ставка 9 % на перші обсяги прибутку.

Це дає гнучкість і стимулює інвестиції в крипторинок.

Німеччина: вигідно для довгострокових інвесторів

Німецька модель дуже вигідна для фізичних осіб, які тримають активи більше року:

  • Фізичні особи:
    • якщо криптоактив утримується > 1 рік — 0 % податку на прибуток;
    • якщо < 1 року — короткострокові прибутки оподатковуються за прогресивною ставкою до 45 % + солідарний збір.
    • є щорічний неоподатковуваний мінімум прибутків у €1 000.
    • винагороди за майнінг і стейкінг оподатковуються за ставкою доходу.
  • Юридичні особи:
    • корпоративний податок — 15 % + солідарний збір ≈ 15,825 %;
    • плюс місцевий податок на бізнес — 14–17 %, що в сумі дає ~30–33 %.

Німецька система заохочує інвесторів тримати крипту довго й карає за спекуляції.

США: жорстко й формалізовано

У США криптовалюта прирівняна до власності. Це означає, що будь-яка операція — продаж, обмін, використання — створює податкове зобов’язання:

  • Фізичні особи:
    • < 1 рік утримання → короткострокові прирости оподатковуються як звичайний дохід: 10–37 %;
    • ≥ 1 рік → довгострокові прирости за ставками: 0 %, 15 % або 20 %.
    • з 1 січня 2025 усі брокери та біржі подають форму 1099-DA в IRS, де вказують валові надходження кожного клієнта — прозорість максимальна.
  • Юридичні особи:
    • федеральна ставка корпоративного податку — 21 %+ ставка штата.

Американський підхід дуже формалізований і вимагає від бізнесів і клієнтів точного обліку всіх транзакцій.

Португалія: майже рай для фізичних осіб

Португалія довго залишалася «податковим оазисом» для криптоінвесторів:

  • Фізичні особи:
    • ≥ 365 днів утримання → 0 %;
    • < 365 днів → 28 % (категорія G, капітальний дохід);
    • доходи від стейкінгу, лендингу також за ставкою 28 %.
  • Юридичні особи:
    • стандартна ставка корпоративного податку (IRC) — 21 %;
    • знижені ставки для МСБ — 16 % на перші €50 000;
    • в автономних регіонах — ще нижче — від 11,9 %.

Для фізичних осіб із довгостроковими інвестиціями — одна з найкращих юрисдикцій у Європі.

Кайманові острови та Британські Віргінські острови: без податків, але з нюансами

Ці класичні офшори залишаються популярними через відсутність податків:

  • Фізичні особи:
    • немає податку на доходи, капітальні прирости чи дивіденди;
    • операції з криптовалютою не декларуються й не оподатковуються.
  • Юридичні особи:
    • відсутні корпоративні податки, ПДВ чи податок на дивіденди;
    • компанії можуть вести криптобізнес без жодних податкових зобов’язань.

Але важливо пам’ятати:
⚠ такі юрисдикції часто в чорних списках FATF чи ЄС;
⚠ банки та біржі дедалі обережніше ставляться до офшорних структур;
⚠ великим біржам і фінтехам складніше працювати в офшорах через обмежений доступ до європейських та американських ринків.

Модель, яку пропонує Україна, ближча до польської та європейської — із чіткими правилами, можливістю враховувати витрати, відсутністю ПДВ. Це виглядає логічно, адже орієнтація на європейський ринок є природною стратегічною ціллю. І хоча «офшорні» моделі приваблюють нульовими податками, для більшості серйозних бізнесів і бірж вони вже не працюють через регуляторні ризики та репутаційні втрати.

Висновки та перспективи: що далі для крипторинку в Україні

Український крипторинок сьогодні нагадує складний та незрозумілий вибір. З одного боку — величезний потенціал: тисячі активних користувачів, бізнеси, що вже працюють, та бажання країни інтегруватися у світову економіку. З іншого — відсутність чітких правил гри, яка тримає галузь у «сірій зоні» й стримує розвиток.

Прийняття закону про віртуальні активи та податкових змін вже давно перезріло. Це потрібно не лише бізнесу, а й державі:

  • індустрія вийде з тіні, і державний бюджет отримає додаткові надходження;
  • банки почнуть відкривати рахунки компаніям із легальним статусом;
  • великі міжнародні біржі та інвестори матимуть підстави заходити на український ринок.

На практиці затягування з ухваленням законів шкодить і бізнесам, і економіці: компанії змушені реєструватись за кордоном, податки йдуть в інші країни, а користувачі працюють із зарубіжними платформами без гарантій захисту прав.

Так, запропоноване українське регулювання ще далеке від європейського зразка MiCA — і за переліком послуг, і за рівнем захисту інвесторів. Але навіть такий перший крок стане суттєвим зрушенням: впорядкує ринок, знизить правову невизначеність і створить передумови для наступних реформ.

Бізнесу варто вже зараз почати підготовку: готувати документацію відповідно до вимог; продумати прозору юридичну й податкову структуру; консультуватись з юристами, щоб бути готовими до швидкої адаптації після ухвалення закону.