«Мені все одно де жити — я можу працювати з будь-якої країни», — часто наголошують українські підприємці, які розвивають бізнес за кордоном. Це твердження надихає своєю свободою! Але чи все так просто? Буває так, що у податкової свій погляд на це питання, ба більше — у двох податкових: української та локальної іноземної.
Змінюючи країну проживання, ви починаєте жити за законами нової країни, в тому числі сплачувати податки та подавати звітність — за відповідних умов стаєте її податковим резидентом. У той же час ви можете залишитись податковим резидентом і України, де також потрібно звітувати про доходи та сплачувати податки.
Як визначити, де платити податки, якщо живеш в одній країні, а отримуєш дохід в іншій, та як не потрапити під штрафи й уникнути подвійного оподаткування, — шукаємо відповіді разом з Андрієм Данченком, СЕО юридичної компанії Inexis, у цій статті.
Статтю опубліковано на Speka.Media
Податкове резидентство ― це взагалі про що?
Податкове резидентство — це про те, в якій країні ви зобов’язані платити податки.
Податковий резидент — це людина, яка має декларувати та сплачувати податки у відповідній країні незалежно від того, де вона працює та звідки отримує доходи. Кожна країна має свої правила визначення податкового резидентства, і вони не завжди пов’язані з громадянством.
Податковим резидентом України вважається особа, яка має центр життєвих інтересів (родину, бізнес чи роботу) в Україні, перебуває в Україні сумарно понад 183 дні на рік або зареєстрована як ФОП. У деяких випадках навіть центр життєвих інтересів може бути підставою визначення особи податковим резидентом України. Навіть якщо ви виїхали, але ваша родина залишилась в країні, або тут у вас житло — українська податкова може вважати вас податковим резидентом України.
Важливо після переїзду з’ясувати свій статус і встановити, податковим резидентом якої країни ви є, бо разом із податковим резидентством ви отримуєте податкові зобов’язання:
- дотримуватися правил валютного контролю.
- декларувати отримані доходи та майно,
- звітувати за свої іноземні компанії — КІК (де застосовано),
- сплачувати податки на доходи: ви зобов’язані платити податки з усіх своїх доходів, незалежно від того, в якій країні вони були отримані.
Щоб з’ясувати, де саме ви будете платити податки, перевірте чи відповідаєте ви критеріям податкового резидента в країні перебування або зразу замовляйте консультацію податкових юристів Inexis. Розглянемо це питання на прикладі чотирьох країн.
Що важливо знати про визначення податкового резидентства у Польщі, Португалії, Хорватії та США
Для визначення податкового резидентства зазвичай беруть за основу наступні критерії: місце постійного проживання, час перебування в країні та центр життєвих інтересів. Та є країни, в яких до загальноприйнятих додаються й інші вимоги, або ж існуючі критерії доповнюються певними особливостями, граничними термінами перебування тощо.
Польща ― податковий резидент той, хто проживає в країні сумарно понад 183 дні на рік та має тісні особисті й економічні зв’язки.
Португалія ― податковий резидент той, хто живе в країні сумарно понад 183 дні на рік або має житло. Основним критерієм визначення податкового резидентства відповідно до законодавства Португалії є визначення місця постійного проживання фізичної особи.
Хорватія ― податковий резидент той, хто має там житло і користується ним не менше 183 днів на рік — навіть якщо періодично виїжджає. Короткострокові перерви в проживанні, які тривають не довше одного року, не мають значення для визначення постійного місця проживання. Тож основним критерієм визначення податкового резидентства Хорватії також є визначення місця постійного проживання людини.
США: 183 дні за 3 роки — вже є питання
У США податковим резидентом може стати навіть іноземець, якщо він фізично перебував там понад 183 дні за останні три роки (за спеціальною формулою підрахунку ― тестом на істотну присутність):
- 31 день протягом поточного календарного року;
- 183 дні протягом трирічного періоду, який включає поточний календарний рік і 2 календарних роки, що безпосередньо передують відліку:
- усі дні протягом поточного календарного року та:
- третина днів попереднього року;
- шоста частина днів за два роки до поточного.
У різних країнах визначають різні критерії податкового резидентства — це не завжди 183 дні. Ознайомтесь із локальним податковим законодавством або угодами про уникнення подвійного оподаткування. Помилково вважати, що ви автоматично втратили податкове резидентство України через виїзд і ігнорувати критерії податкового резидентства в новій країні перебування.
Якщо ви відповідаєте критеріям податкового резидентства і в Україні, і в іншій країні, чи хочете вийти з податкового резидентства України та/або маєте доходи з бізнесу за кордоном і не впевнені, як правильно їх задекларувати ― тут вже варто порадитись з юристом.
Подвійне резидентство: коли це можливо
Нерідко бувають ситуації, коли декілька країн одночасно визначають людину своїм податковим резидентом. Одна країна визначає вас податковим резидентом, якщо ви працюєте та проживаєте на її території сумарно понад 183 дні на рік, а інша ― якщо там проживає ваша сім’я. Якщо ви маєте тісні економічні та особисті зв’язки з кількома країнами, вас можуть визначати податковим резидентом у кожній із них. Нагадаємо, прийняті у більшості країн критерії визначення податкового резидентства: скільки днів на рік ви перебуваєте в країні; де знаходиться ваш центр життєвих інтересів; ваше місце постійного проживання; громадянство.
Наслідком подвійного податкового резидентства є сплата податків з одного й того самого доходу в обох країнах, або ж подвійне оподаткування. Щоб йому запобігти, застосовують міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування, які переважають над національним законодавством. Якщо країни, які вважають вас податковим резидентом, підписали угоду про уникнення подвійного оподаткування, то в цій угоді визначається, яка з країн має пріоритет у випадку подвійного податкового резидентства.
Більшість угод базуються на Модельній Конвенції ОЕСР, де для визначення податкового резидентства використовують tie-broker test за такими критерії:
- наявність постійного житла;
- наявність тісних та міжособистісних зв’язків;
- країна постійного проживання, тобто термін перебування на території юрисдикції;
- громадянство.
Якщо даний тест не виявив однозначного резидентства, то питання вирішується за взаємною згодою між країнами.
Отже, якщо ви переїжджаєте до іншої країни, відкриваєте там бізнес, плануєте жити час від часу тощо, питання визначення податкового резидентства є ключовим для уникнення непорозумінь із податковими службами. Щоб правильно визначити, де саме ви зобов’язані сплачувати податки, якщо живете в одній країні, а отримуєте дохід в іншій, необхідно ретельно проаналізувати законодавство обох держав.
Визначення податкового резидентства — це початковий крок у процесі реалізації персональних довгострокових планів людини: у якій країні та скільки часу вона буде проживати, де вестиме бізнес, де мешкає родина, чи є джерела доходів в інших країнах тощо.
«Я відкрив компанію в Естонії, бо так зробив знайомий», — іноді це спрацьовує, але не завжди. Виявляється, що у знайомого плани відрізняються від ваших, тож таку компанію приходиться закривати і шукати рішення в іншому місці. Якщо ви будуєте довгострокову стратегію життя і бізнесу за кордоном, зверніться до міжнародного юриста — він знає глибше за друга чи чат GPT (станом на 2025 рік точно).
