Ще кілька років тому відкриття рахунку для криптокомпанії в Європі було справою кількох днів. У 2021–2022 роках достатньо було зареєструвати компанію в юрисдикції з базовим реєстром VASP — наприклад, у Литві чи Польщі — і обрати одну з crypto-friendly платіжних установ. Більшість фінансових компаній обмежувалися формальною перевіркою реєстраційних документів, бізнес-моделі та даних про бенефіціарів. Умовно — “зареєстрували компанію і відкрили рахунок”. Така практика була типовою для етапу стрімкого зростання індустрії Web3.
У 2025 році ситуація кардинально змінилась. Запровадження Регламенту MiCA (Markets in Crypto-Assets), посилення вимог FATF до боротьби з відмиванням коштів, жорсткі внутрішні політики банків та платіжних установ — усе це зруйнувало стару парадигму «легкого входу». Формальна наявність VASP-реєстрації більше не гарантує доступ до рахунку. Усе частіше криптокомпанії стикаються з повноцінним аудитом ще до відкриття обслуговування: перевіряється кожен етап структури власності, якість AML-документації та процедур, репутація кінцевих бенефіціарів та реалістичність бізнес-моделі.
Особливо складною стала ситуація для компаній, які створюють криптоінфраструктуру в рамках P2P-платформ, DeFi-сервісів або кастодіальних рішень. Навіть ті з них, що мають чинну реєстрацію в країнах ЄС, можуть отримати відмову без пояснень — лише з посиланням на “галузеві ризики” або “високу оцінку клієнтського профілю”.
Ми бачили ситуації, коли компанії з повноцінною ліцензією VASP, отриманою у Польщі, не могли відкрити рахунок в одній із провідних платіжок — попри наявність усіх документів, верифікованих засновників і юридично прозору структуру. Лише після додаткової підготовки — зокрема, актуалізації AML-політик, зміни структури презентації моделі бізнесу, уточнення даних про комплаєнс-офіцера та подання юридичного висновку щодо відповідності статусу — вдалося завершити онбординг у другій спробі.
Така нова реальність. Сьогодні відкриття рахунку — це не про заявку, а про структуру. Фінансові установи більше не працюють за принципом “довіряй, перевіримо пізніше”. Навпаки: без демонстрації зрілого підходу до AML / KYC, без чіткої відповідності очікуванням конкретного EMI або банку — рахунок не відкриють.
Матеріал опублікований на Dev.ua
Типові причини відмов: що зараз перевіряють платіжні установи
Поширена хибна думка: якщо компанія має криптоліцензію — це автоматично відкриває двері до рахунку. На практиці все навпаки: саме на етапі подачі заявки на обслуговування у платіжку виявляються десятки “слабких місць”, про які засновники часто навіть не здогадуються. З погляду фінансових установ, криптокомпанія — це клієнт підвищеного ризику. А отже, його onboarding відбувається за окремою процедурою з глибоким комплаєнс-аналізом, незалежно від того, чи є компанія “з ЄС” чи “з ліцензією”.
Ось основні причини, з яких crypto-friendly платіжки масово відмовляють у відкритті рахунків:
- Ліцензія: CASP ≠ VASP
Більшість платіжних установ ЄС вимагають повноцінну CASP-ліцензію (відповідно до регламенту MiCA), або хоча б юридичне підтвердження того, що VASP-статус компанії перебуває у перехідному періоді. Наприклад, у Польщі компанії з VASP ще мають змогу працювати, але банки часто просять висновок про правовий статус: чи справді така компанія має право діяти у 2025 році.
Без чітких підстав — відмова. Іноді навіть не через відсутність CASP, а через невміння подати структуру правильно. У кількох кейсах Inexis позитивне рішення вдалось отримати лише після підготовки окремого бізнес-плана та індивідуального юридичного висновка.
- Структура власності: офшори, номінали, непрозорість
Для більшості EMI в ЄС “червоним прапором” є такі ознаки:
- номінальні директори (особливо якщо компанія — нова і не має сабстансу);
- бенефіціари з високоризикових юрисдикцій (Беліз, Сейшели, ОАЕ без податкової резиденції);
- складні ланцюжки контролю, особливо з участю трастів або приватних фондів.
У деяких випадках навіть формальна реєстрація в ЄС не рятує, якщо в структурі проглядається “тіньовий” контроль або непрозора взаємодія між учасниками.
- Відсутність Substance: компанія — тільки на папері
Ще донедавна можна було зареєструвати компанію “на сервісі”, не мати співробітників, не платити податки — і отримати рахунок. Тепер так не працює. EMI все частіше перевіряють:
- чи є фізичний офіс (навіть коворкінг з адресою);
- чи є персонал — особливо AML-офіцер;
- чи ведеться податковий або фінансовий облік;
- чи є ознаки реальної господарської діяльності (договори, транзакції, партнери).
Навіть якщо все це існує, воно має бути задокументовано — інакше банк про це “не дізнається” і відмовить.
- Бізнес-модель: P2P, DeFi без чітких політик і процедур
Найгірше, що можна зробити — подати заявку на відкриття рахунку, вказавши у бізнес-описі: «ми — P2P-платформа» або «займаємось токенізацією активів», не надавши пояснень щодо AML/CTF-ризиків. Сьогодні такі моделі вважаються ризиковими per se, і лише детальна політика моніторингу транзакцій, розподіл відповідальності, процедури блокування коштів тощо дозволяють переконати платіжку у керованості ризику.
Часто саме цей блок є вирішальним — особливо для компаній, які займаються обміном крипти з фіатом, приймають депозити або працюють із utility-токенами.
Плануєте відкриття рахунку для криптопроєкту? – Перевірте з юристами рівень готовності до вимог платіжки та банку, і збережіть час на роботу з відмовами від них. Напишіть нам – підготуємо вас до онбордингу.
Що варто підготувати ще до подачі заявки?
Ось базова структура запитів, які сьогодні ставить кожен другий платіжний провайдер:
| Який документ очікують побачити | Критичні ризики | |
|---|---|---|
| Ліцензія / статус | CASP / VASP витяг + правовий висновок | Невідповідність MiCA |
| Структура компанії | Органіграма + KYC кожного бенефіціара | Номінали, офшори, трасти |
| AML-політика | AML, KYC, санкційна перевірка, ризик-профілі | За шаблоном, без процедури |
| Бізнес-модель | One-pager з описом сервісів, транзакцій, аудиту | P2P, кастоді, DeFi без пояснень |
| Substance | Договори, найм, IP-адреса офісу, payroll | “пЩо перевіряютьорожня” компанія |
У 2025 навіть найвідкритіші до крипти платіжки працюють лише з тими компаніями, які демонструють зрілу структуру: юридично, регуляторно та операційно. Неякісно подані документи, непрозора модель або “порожня” компанія — прямий шлях до багаторазових відмов.
Для криптопроєкту це може стати критичною точкою, адже без фіатного рахунку неможливо: обслуговувати клієнтів; інтегрувати платіжні шлюзи; виводити доходи команди або контрагентам; пройти аудит або залучити інвестиції.
Тому запуск криптокомпанії без паралельної підготовки до відкриття рахунку — це доволі ризикована стратегія.
Як підготуватись до успішного відкриття рахунку
Щоб пройти онбординг у crypto-friendly платіжці недостатньо просто “заповнити форму” або вказати наявність криптоліцензії. Весь процес сьогодні сприймається як міні-аудит: компанія має продемонструвати свою регуляторну готовність, відповідність внутрішнім політикам платіжної установи та реальну операційну присутність. І тут головну роль відіграє юридична підготовка.
1. AML-документація
Ключовим блоком на будь-якому онбордингу є пакет політик:
- AML-політика: має містити опис процедури ідентифікації клієнтів (KYC), критерії оцінки ризику, алгоритми моніторингу транзакцій, способи реагування на підозрілі операції.
- KYC-процедура: не лише форма “паспорт + селфі”, а й системна логіка оцінки юрисдикцій, транзакційної поведінки та джерела коштів.
- Sanctions screening: опис перевірки по санкційних списках.
- Політика конфлікту інтересів, збереження даних, незалежності комплаєнсу — ці розділи все частіше стають must-have.
Більшість платіжок вимагають не шаблонні політики, а документ, адаптований до конкретної моделі бізнесу. Тому copy-paste із шаблону часто призводить до автоматичної відмови.
2. AML-офіцер
Платіжки дедалі частіше вимагають:
- ім’я та контакти відповідального офіцера (або штатного, або аутсорсного);
- підтвердження досвіду (CV, LinkedIn, кейси);
- опис функціональної ролі: які системи моніторить, як реагує на тривоги, якими інструментами користується.
Якщо компанія вказує лише «позиція зайнята» або надає абстрактну фігуру без релевантної історії — це тригер для відмови.
3. Обгрунтована юридична структура
Перед подачею важливо зробити аудит корпоративної структури:
- чи всі бенефіціари розкриті;
- чи є обґрунтоване пояснення походження капіталу (особливо, якщо йдеться про внески понад €50 000);
- чи немає номінальних елементів у ланцюжку (особливо популярно у випадку з Сейшелами, Панамою, БВО).
Юридичний висновок, який підтверджує відповідність структури FATF-рекомендаціям і внутрішнім політикам EMI, часто стає вирішальним документом при рішенні compliance-офіцера.
4. Платіжні системи, де реально відкривають рахунки
| Платіжка | Переваги | Особливості онбордингу |
|---|---|---|
| ZEN | Польська реєстрація, відкритий до VASP | Вимагає юридичний аналіз, AML-документацію |
| Banxe | Активно працює з криптосервісами | Прозора структура власності — must |
| Revolut Business | Дає IBAN у ЄС, можливість мультивалют | Складний, тривалий онбординг |
| Sachel | Орієнтація на fintech-клієнтів | Потрібна CASP або strong VASP-позиція |
Приклад: одна з компаній з польською VASP-ліцензією отримала відмови від трьох провайдерів поспіль — через відсутність AML-офіцера та неактуальні політики. Ми допомогли провести аудит, оновити документацію, підготувати правовий висновок щодо статусу компанії в контексті MiCA — і подача в ZEN завершилась відкриттям рахунку протягом 11 робочих днів.
Що точно не варто робити
- Не подавати заявки одночасно в 5–7 платіжок. Після першої відмови репутація фіксується в internal records — шанси падають.
- Не маскувати номінальних директорів — все одно виявляють.
- Не подавати застарілі або шаблонні AML-документи — виглядає гірше, ніж їх відсутність.
- Не вказувати фіктивний “офіс” — верифікація фізичної присутності сьогодні — стандартна процедура.
Замість “пошуку лазівки” у системі — краще готуватися до онбордингу як до стратегічного проєкту та залучати юриста ще до першого звернення в платіжну систему. Саме такий підхід і дозволяє відкривати рахунки навіть там, де багато хто отримує відмову. Навіть невелика криптокомпанія, яка пройшла внутрішній аудит, має коректну структуру, якісну AML-документацію та підтверджений сабстанс, може отримати доступ до рахунку в одній із топових crypto-friendly платіжок. У таких випадках рішення не залежить від масштабу, а лише від якості підготовки. У 2025 навіть найвідкритіші до крипти платіжки працюють лише з тими компаніями, які демонструють зрілу структуру: юридично, регуляторно та операційно. Неякісно подані документи, непрозора модель або “порожня” компанія — прямий шлях до багаторазових відмов.
Для криптопроєкту це може стати критичною точкою, адже без фіатного рахунку неможливо: обслуговувати клієнтів; інтегрувати платіжні шлюзи; виводити доходи команди або контрагентам; пройти аудит або залучити інвестиції.
Тому запуск криптокомпанії без паралельної підготовки до відкриття рахунку — це доволі ризикована стратегія.
Як підготуватись до успішного відкриття рахунку
Щоб пройти онбординг у crypto-friendly платіжці недостатньо просто “заповнити форму” або вказати наявність криптоліцензії. Весь процес сьогодні сприймається як міні-аудит: компанія має продемонструвати свою регуляторну готовність, відповідність внутрішнім політикам платіжної установи та реальну операційну присутність. І тут головну роль відіграє юридична підготовка.
1. AML-документація
Ключовим блоком на будь-якому онбордингу є пакет політик:
- AML-політика: має містити опис процедури ідентифікації клієнтів (KYC), критерії оцінки ризику, алгоритми моніторингу транзакцій, способи реагування на підозрілі операції.
- KYC-процедура: не лише форма “паспорт + селфі”, а й системна логіка оцінки юрисдикцій, транзакційної поведінки та джерела коштів.
- Sanctions screening: опис перевірки по санкційних списках.
- Політика конфлікту інтересів, збереження даних, незалежності комплаєнсу — ці розділи все частіше стають must-have.
Більшість платіжок вимагають не шаблонні політики, а документ, адаптований до конкретної моделі бізнесу. Тому copy-paste із шаблону часто призводить до автоматичної відмови.
2. AML-офіцер
Платіжки дедалі частіше вимагають:
- ім’я та контакти відповідального офіцера (або штатного, або аутсорсного);
- підтвердження досвіду (CV, LinkedIn, кейси);
- опис функціональної ролі: які системи моніторить, як реагує на тривоги, якими інструментами користується.
Якщо компанія вказує лише «позиція зайнята» або надає абстрактну фігуру без релевантної історії — це тригер для відмови.
3. Обгрунтована юридична структура
Перед подачею важливо зробити аудит корпоративної структури:
- чи всі бенефіціари розкриті;
- чи є обґрунтоване пояснення походження капіталу (особливо, якщо йдеться про внески понад €50 000);
- чи немає номінальних елементів у ланцюжку (особливо популярно у випадку з Сейшелами, Панамою, БВО).
Юридичний висновок, який підтверджує відповідність структури FATF-рекомендаціям і внутрішнім політикам EMI, часто стає вирішальним документом при рішенні compliance-офіцера.
4. Платіжні системи, де реально відкривають рахунки
| Платіжка | Переваги | Особливості онбордингу |
|---|---|---|
| ZEN | Польська реєстрація, відкритий до VASP | Вимагає юридичний аналіз, AML-документацію |
| Banxe | Активно працює з криптосервісами | Прозора структура власності — must |
| Revolut Business | Дає IBAN у ЄС, можливість мультивалют | Складний, тривалий онбординг |
| Sachel | Орієнтація на fintech-клієнтів | Потрібна CASP або strong VASP-позиція |
Приклад: одна з компаній з польською VASP-ліцензією отримала відмови від трьох провайдерів поспіль — через відсутність AML-офіцера та неактуальні політики. Ми допомогли провести аудит, оновити документацію, підготувати правовий висновок щодо статусу компанії в контексті MiCA — і подача в ZEN завершилась відкриттям рахунку протягом 11 робочих днів.
Що точно не варто робити
- Не подавати заявки одночасно в 5–7 платіжок. Після першої відмови репутація фіксується в internal records — шанси падають.
- Не маскувати номінальних директорів — все одно виявляють.
- Не подавати застарілі або шаблонні AML-документи — виглядає гірше, ніж їх відсутність.
- Не вказувати фіктивний “офіс” — верифікація фізичної присутності сьогодні — стандартна процедура.
Замість “пошуку лазівки” у системі — краще готуватися до онбордингу як до стратегічного проєкту та залучати юриста ще до першого звернення в платіжну систему. Саме такий підхід і дозволяє відкривати рахунки навіть там, де багато хто отримує відмову. Навіть невелика криптокомпанія, яка пройшла внутрішній аудит, має коректну структуру, якісну AML-документацію та підтверджений сабстанс, може отримати доступ до рахунку в одній із топових crypto-friendly платіжок. У таких випадках рішення не залежить від масштабу, а лише від якості підготовки.
